Згідно із ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон) зовнішньоекономічна діяльність – це діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно із Законом України «Про підприємництво» (ст.5 Закону).
Статтею 4 Закону передбачені види зовнішньоекономічної діяльності, до яких, зокрема, належать експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили.
Відповідно до п.291.3 ст.291 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим гл.1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» ПКУ, та реєструється платником єдиного податку.
Пунктом 291.5 ст.291 ПКУ визначені види діяльності, здійснюючи які фізичні особи - підприємці не можуть бути платниками єдиного податку.
Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, при здійсненні видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Враховуючи вищенаведене, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку може здійснювати зовнішньоекономічну діяльність як на території України, так і за її межами, за умови, що ним не здійснюються види діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.