Підпунктом 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу визначено, що фізична особа — резидент — це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

         У разі якщо особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні. Якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні.

У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Відповідно до п. 177.12 ст. 177 Податкового кодексу іноземці та особи без громадянства, зареєстровані підприємцями згідно із законодавством України, є резидентами.

         Згідно з п. 291.3 ст. 291 цього Кодексу фізична особа — підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою першою розділу XIV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в установленому порядку. 

Тобто, фізична особа — іноземець, яка зареєстрована суб’єктом господарської діяльності, може обрати спрощену систему оподаткування за умови її відповідності критеріїв, установлених главою першою розділу XIV Податкового кодексу.