Нежитлова нерухомость в простої
П
КУ не містить норм щодо припинення виконання податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нерухомості, що перебувають у власності суб’єкта господарювання, але тимчасово не використовуються у його діяльності у зв’язку з реконструкцією, капітальним ремонтом, простоєм тощо, тому за такі будівлі податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується на загальних підставах.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПКУ платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
До об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, належать, зокрема, об’єкти нежитлової нерухомості (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПКУ) – будівлі, їх складові частини, що не є об’єктами житлової нерухомості (будівлі готельні, офісні, торговельні, гаражі, будівлі промислові та склади, будівлі для публічних виступів, господарські (присадибні) будівлі, інші будівлі) (підпункт 14.1.129 прим. 1 пункту 14.1 статті 14 ПКУ) та є земельними поліпшеннями, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності (підпункт 14.1.15 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
Підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПКУ визначено перелік об’єктів нерухомості, які не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Підпунктом 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначені умови та порядок за яких податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки не нараховується та не сплачується, зокрема, за об’єкти житлової/нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, за знищені чи пошкоджені об’єкти в умовах воєнного стану.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПКУ платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
До об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, належать, зокрема, об’єкти нежитлової нерухомості (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПКУ) – будівлі, їх складові частини, що не є об’єктами житлової нерухомості (будівлі готельні, офісні, торговельні, гаражі, будівлі промислові та склади, будівлі для публічних виступів, господарські (присадибні) будівлі, інші будівлі) (підпункт 14.1.129 прим. 1 пункту 14.1 статті 14 ПКУ) та є земельними поліпшеннями, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності (підпункт 14.1.15 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
Підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПКУ визначено перелік об’єктів нерухомості, які не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Підпунктом 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначені умови та порядок за яких податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки не нараховується та не сплачується, зокрема, за об’єкти житлової/нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, за знищені чи пошкоджені об’єкти в умовах воєнного стану.
- Жалоба
- 0
- nalogovaya от
