Платник може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі:
- тільки за згодою контролюючого органу,
- а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав йому відповіді щодо надання (ненадання) згоди.
У разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу:
- за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні,
- та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу (п. 92.1 ст. 92 ПКУ).
У разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов’язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою контролюючого органу за умови часткового погашення податкового боргу (п. 92.2. ст. 92 ПКУ).
Відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу, якщо отримання такої згоди є обов’язковим згідно з ПКУ, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна (п. 124.1 ст. 124 ПКУ).
Нагадаємо, що право податкової застави виникає (п. 89.1 ст. 89 ПКУ):
- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;
- у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.