Платниками екологічного податку, у тому числі й за викиди вуглекислого газу стаціонарними джерелами, визнаються суб’єкти цивільних відносин, під час провадження діяльності яких здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (п.п. 240.1.1 ст. 240 Податкового кдексу).
При цьому, не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік (п. 240.7 ст. 240 ПКУ).
Якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення.
Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення.
База оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).
Базовим податковим (звітним) періодом визначено календарний квартал.
Платники екологічного податку складають податкові декларації екологічного податку за формою, затвердженою наказом МФУ від 17.08.2015 № 715 (із змінами).
Невід’ємною частиною Декларації є додатки (розрахунки).
Зокрема, розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення здійснюється у Додатку 1 до Декларації.
У разі недосягнення граничної річної кількості викидів двоокису вуглецю в обсязі 500 тонн у звітному (податковому) кварталі декларують податкові зобов’язання з екологічного податку за обсяги викидів інших забруднюючих речовин у Додатку 1 Декларації.
При цьому податкові зобов’язання за викиди двоокису вуглецю у такого платника не виникають, проте в окремому Додатку 1 до Декларації зазначається фактичний обсяг викидів двоокису вуглецю.
У разі перевищення їх граничної кількості в обсязі 500 тонн у звітному (податковому) кварталі база оподаткування екологічним податком визначається як фактичний обсяг викидів двоокису вуглецю за податковий (звітний) квартал зменшений на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн.
При декларуванні податкових зобов’язань з екологічного податку за викиди двоокису вуглецю у Додатку 1 до Декларації зазначається:
у р. 4.1 – показники за І квартал 2019 року,
у р. 4.2 – показники за ІІ квартал 2019 року,
у р. 4.3 – показники за ІІІ квартал 2019 року,
у р. 4.4 – показники за ІV квартал 2019 року,
у р. 4.5 – показники для обчислення податкових зобов’язань з екологічного податку за звітний податковий квартал, що підлягають нарахуванню;
у колонці 2 рядків 4.1 – 4.5 – код двоокису вуглецю, що викидається в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, визначений відповідно до Додатку 7 до Декларації – 243.4.001;
у колонці 3 рядків 4.1 – 4.4 – фактичний обсяг викидів двоокису вуглецю за І-VІ квартали звітного року;
у рядку 4.5 – зазначаються показники для обчислення податкових зобов’язань з екологічного податку, що підлягають нарахуванню за звітний (податковий) квартал, починаючи з кварталу у якому відбулося перевищення граничного обсягу викидів, а саме:
у колонці 2 рядка 4.5 – код двоокису вуглецю 243.4.001,
у колонці 3 рядка 4.5 – обсяг викидів двоокису вуглецю, що є базою оподаткування за звітний (податковий) квартал, що підлягає нарахуванню (база оподаткування обчислюється як різниця між фактичним обсягом викидів за такий звітний (податковий) квартал та величиною граничного обсягу викидів – 500 тонн, а у наступних звітних (податкових) періодах, після досягнення граничної норми викидів, зазначається фактичний обсяг викидів, що здійснено платником за звітний (податковий) квартал).
у колонці 4 рядка 4.5 – ставка податку 10,00 гривень;
у колонці 5 рядка 4.5 – зазначається обчислена сума податкового зобов’язання за звітний (податковий) квартал;
у рядку 4 колонки 5 – сума екологічного податку, що підлягає нарахуванню за звітний (податковий) період.