Зокрема, пунктами 39 – 43 розділу I Закону України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», набрали чинності з 1 січня 2018 року, викладені у нових розмірах і порівняно з діючими у 2017 році збільшені на 11.2 відсотка ставки екологічного податку, що визначені:
- пунктами 243.1-243.4 статті 243 Кодексу, а саме: ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення; ставки Податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 цієї статті та на які встановлено клас небезпечності (крім двоокису вуглецю), ставки податку застосовуються залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу таких речовин (сполук) в атмосферному повітрі населених пунктів; ставки податку за викиди двоокису вуглецю;
- пунктами 245.1 і 245.2 статті 245 ПКУ – ставки податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти;
- пунктами 246.1 і 246.2 статті 246 ПКУ - ставки податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місця чи на об’єктах;
- пунктом 247.1 статті 247 ПКУ – ставки податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
- пунктом 248.1 статті 248 ПКУ – ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Таким чином, збільшені ставки повинні застосовуватися платниками податку при обрахуванні податкових зобов’язань за перелічені вище об’єкти оподаткування, що виникли з 1 січня 2018 року.
Відповідно до пункту 250,2 статті 250 Кодексу платники Податку складають податкові декларації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715,зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 №715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1052/27497 (далі – Декларація), та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують Податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:
за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;
за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк - за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.
Граничними термінами подання податкових декларацій та сплати податкових зобов’язань з податку вважаються за :
IV квартал 2017 року: 9 лютого 2018 року, а останнім днем сплати податку – 19 лютого 2018 року;
I квартал ц.р.: 10 травня та 18 травня 2018 року відповідно;
II квартал ц.р.: 9 серпня та 17 серпня 2018 року відповідно;
III квартал ц.р.: 9 листопада та 19 листопада 2018 року відповідно;
IV квартал ц.р.:11 лютого та 19 лютого 2019 року відповідно.
Якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву довільної форми про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати декларації відповідно до вимог Кодексу.