1. Які документи, крім податкової декларації про майновий стан і доходи, має подати платник податку до контролюючого органу щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки, щодо суми коштів, сплачених за навчання?

Фізична особа, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання, на вимогу контролюючого органу, крім декларації про майновий стан і доходи, надає: відповідні платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери; договір з навчальним закладом; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення);тощо.

Для прискорення проведення контролюючим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до контролюючого органу копії зазначених документів.

2. Який термін сплати суми податкового зобов’язання з ПДФО, яка самостійно нарахована ФО на підставі річної податкової декларації про майновий стан і доходи, якщо декларація подана несвоєчасно?

Відповідно до п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку зобов’язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) відповідно до ПКУ.

 Податкова декларація для платників податку на доходи фізичних осіб подається до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених р.IV ПКУ (пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПКУ).

 Згідно із п.179.7 ст.179 ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

 У разі коли фізична особа подає річну податкову декларацію після закінчення граничного терміну подання, тобто після 1 травня, то відповідно до пп.54.3.1 п.54.3 ст.54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошового зобов’язання платника податку.

 Контролюючим органом проводиться камеральна перевірка, за результатами якої складається акт перевірки, в якому відображаються факти порушення платником податку вимог ПКУ та визначається сума грошового зобов’язання, яка зазначається у повідомленні – рішенні, що відповідно до п.86.8 ст. 86 ПКУ надсилається (вручається) платнику податку протягом 10-ти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому ст.58 ПКУ.

 Відповідно до п.57.3 ст.57 ПКУ у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп.54.3.1 п. 54.3 ст.54 ПКУ, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення – рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

4. В який термін ФО повинна сплатити ПДФО згідно із поданою нею декларацією про майновий стан та доходи?

Відповідно до п.179.7 ст.179 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації про майновий стан та доходи.

5. Чи передбачена відповідальність за неподання або несвоєчасне подання декларації про майновий стан і доходи ФО?

Відповідно до ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, -  тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 Дії, передбачені ч. першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 Ця відповідальність не розповсюджується на випадки добровільного подання декларації (в т.ч. при реалізації права на податкову знижку).

 Згідно з п. 5 підр. 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п.169.1 ст.169 р.IV ПКУ для відповідного року.

6. Яка відповідальність передбачена за несвоєчасну сплату ПДФО за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи?

Відповідно до п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відс. погашеної суми податкового боргу.

Підпунктом 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ передбачено, що після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

При нарахуванні суми грошового зобов’язання контролюючими органами нарахування пені розпочинається: від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із ПКУ.

Пеня, визначена п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

3 серпня співробітники прокуратури Запорізької області спільно з працівниками управління внутрішньої безпеки Головного управління ДФС у Запорізькій області затримали двох фахівців фіскальної служби у той час, коли вони отримали незаконну грошову винагороду у сумі 15 тисяч гривень.

Як з'ясувалося у ході слідства, гроші фахівці ДФС вимагали від одного з підприємців Запорізького регіону за надання йому можливість безперешкодно здійснювати господарську діяльність.

За даним фактом розпочато кримінальне провадження, передбачене ч.3 ст. 368 КК України, за яким наразі проводяться слідчі дії.

Нагадуємо: про факти корупційних чи протиправних дій з боку співробітників територіальних органів Державної фіскальної служби у Запорізькій області, необхідно повідомляти за номером: (061) 213-54-58.

З 1 серпня 2016 року набрав чинності Закон України від 31 травня 2016 року №1389-VIII "Про внесення зміни до підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів" (Закон №1389-VIII), який передбачає пільгові умови ввезення автомобілів.

Знижені ставки поширюються на осіб, які ввозять для власного використання або на користь інших осіб за договорами купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення, поруки, іншими господарськими та цивільно-правовими договорами або за рішенням суду, не більше одного автомобіля на рік.

У разі відчуження протягом 365 днів з дня реєстрації транспортних засобів, при ввезенні яких були застосовані знижені ставки акцизного податку, платник податку буде зобов’язаний сплатити акцизний податок за ставками, передбаченими Податковим кодексом України.

Відповідно до Закону №1389-VIII до 31 грудня 2018 року знижено ставки акцизного податку на такі транспортні засоби, що були у вжитку:

1) легкові автомобілі;

2) інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей, включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі (крім моторних транспортних засобів, призначених для перевезення 10 і більше осіб).

Ставки акцизного податку залежать від виду транспортного засобу і потужності його двигуна: робочий об’єм циліндрів двигуна; ставка акцизного податку за 1 куб. см об’єму циліндрів двигуна; загальна сума акцизу за одне авто.

Транспортні засоби з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом:

– не більше 1000 куб. см – 0,102 євро;

– від 1001 до 1500 куб. см – 0,063 євро;

– від 1501 до 2200 куб. см – 0,267 євро;

– від 2201 до 3000 куб. см – 0,276 євро;

– від 3001 куб. см і більше – 2,209 євро.

Транспортні засоби з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем):

– не більше 1500 куб. см – 0,103 євро;

– від 1501 до 2500 куб. см – 0,327 євро;

– від 2501 до і більше – 2,209 євро.

Натомість законодавець передбачив ряд обмежень. Так, знижені ставки акцизного податку не застосовуватимуться для легкових автомобілів, якщо вони:

– мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України;

– вироблені до 1 січня 2010 року;

– ввозяться на митну територію України у кількості понад один легковий автомобіль протягом календарного року.

З початку року українські митниці почали видавати вітчизняним експортерам сертифікати на товари, що поставляються до країн Європейського Союзу.

Як повідомив в. о. начальника Запорізької митниці ДФС Антон Жучков, за сім місяців запорізькі підприємства отримали 813 "євросертифікатів".

Найбільшу кількість документів було оформлено до європейських країн, а саме Польщі, Німеччини, Болгарії, Румунії, Литви, Чехії, Естонії, Нідерландів, Швейцарії та інших. Всього у списку запорізьких товаровиробників 21 держава Європейського Союзу та 2 держави ЄАВТ.Нагадуємо, сертифікат EUR.1 є підставою для тарифних преференцій товарам українського походження, які експортуються до країн ЄС та ЄАВТ. Він посилює відповідальність експортера за достовірність інформації, яка потрібна для визначення українського походження товару.