У Запоріжжі в Будинку профспілок пройшов спільний семінар спеціалістів Головного управління ДФС у Запорізькій області та обласної ради профспілок. Темою заходу стали питання застосування податкового законодавства у діяльності неприбуткових установ, до яких і належать профспілкові організації.  Фахівець відділу комунікацій ГУ ДФС у Запорізькій області Тетяна Гаман проінформувала присутніх бухгалтерів та казначеїв про необхідність подачі переліку документів для включення до нового реєстру неприбуткових організацій, оскільки згідно зі змінами у законодавстві ознаки визначення їх  неприбутковості змінилися. Такі документи необхідно подати у місячний термін з дня отримання письмового запиту від органу ДФС.

З початку року запорізькі платники податку на додану вартість сплатили до держбюджету 866 мільйонів гривень (без платників Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі). Це на 361 мільйон гривень більше, ніж за аналогічний період минулого року та на 84 мільйони або майже на 11 відсотків перевищує прогнози на цей рік. Тільки у липні державна казна поповнилась на 139 мільйонів гривень.Як підкреслив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, у регіоні значно зросли й середньомісячні надходження. Так, якщо торік до бюджету запорізькі платники ПДВ щомісячно забезпечували у середньому 72 мільйони гривень, то у поточному році ця сума складає близько 124 мільйонів.

30 серпня відбулося друге пленарне засідання сьомої позачергової сесії Запорізької обласної ради сьомого скликання.У її роботі взяли участь народні депутати України, керівництво Запорізької облдержадміністрації, Запорізької обласної ради, депутати обласної ради, керівники районної влади, підприємств, установ, організацій, представники громадськості та засобів масової інформації. Фіскальну службу регіону на сесії представляв начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін.

Від плати за ліцензії на право здійснення оптової чи роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами до місцевих бюджетів з початку року надійшло майже 23,5 мільйона гривень. Як підкреслив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, надходження від ліцензування перевищили рівень попереднього року на 6 мільйонів гривень або на третину.

З початку поточного року до місцевих бюджетів Запорізької області сплачено 595 тисяч гривень туристичного збору. Це на 245 тисяч гривень більше, ніж очікувалося. Лише у червні та липні – у період початку оздоровчого сезону скарбниці громад отримали більш ніж 350 тисяч гривень.

Найбільшими платниками збору є фізичні та юридичні особи м. Запоріжжя, які спрямували 210 тисяч гривень, Якимівського району – понад 150 тисяч, м. Бердянська – майже 130 тисяч та м. Мелітополя понад 23 тисяч.

Така сума надійшла від боржників за 7 місяців поточного року до зведеного бюджету, в тому числі до державного бюджету перераховано майже 71 млн грн., до місцевого – 56,5 млн грн.

Зокрема, за рахунок розстрочення податкового боргу до бюджету надійшло 42 млн грн., платіжними вимогами стягнуто 8,4 млн грн. з рахунків боржників та вилучено готівкою, за рахунок звернення до суду погашено податковий борг у розмірі 1,2 млн грн. та від підприємств-банкрутів надійшло 1,4 млн грн.

Таким чином, з початку року заборгованість з податкових зобов’язань до зведеного бюджету скоротилась на 3,3 млн грн.

За січень-липень 2016 року на всеукраїнський антикорупційний телефонний сервіс "Пульс" надійшла 81 картка із запитами, пов’язаними із Запорізькою областю. На сьогоднішній день усі запитувачі отримали відповіді від органів Державної фіскальної служби України.

Найчастіше до "Пульсу" зверталися з приводу подачі звітності та реєстрації накладних – 32 сигнали, стосовно роботи органів ДФС – 23, щодо системи електронного адміністрування ПДВ надійшло 18 повідомлень, з питань реєстрації платником ПДВ – 6, також отримано одне звернення щодо роботи Центру обслуговування платників.

Питання взаємодії контролюючих органів за принципом "єдиного вікна" та удосконалення митного контролю стали ключовими на робочій нараді керівництва Запорізької митниці ДФС з представниками територіальних органів державного контролю, яке відбулося за участю членів Громадської ради при ГУ ДФС у Запорізькій області.

Відкриваючи захід, перший заступник начальника Запорізької митниці ДФС Антон Жучков зауважив, що на даний момент існує необхідність популяризації серед запорізьких суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності системи "єдиного вікна" та залучення широкого кола представників бізнесу до електронного сервісу.

З початку року від запорізьких суб'єктів господарювання, які у своїй діяльності завдають шкоди довкіллю, надійшло 41,5 мільйона гривень екологічного податку. Згідно з бюджетним розподілом більша частина сплачених коштів спрямована до місцевих бюджетів – понад 33 мільйони гривень, 8,3 мільйона гривень перераховано до державного бюджету. Зокрема, у липні підприємства-забруднювачі сплатили 14,2 мільйона гривень до місцевих скарбниць та майже 3,6 мільйона – до держбюджету.

Відповідно до пп.165.1.25 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отримана платником податку за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні (код 8548 10 21 00 згідно з УКТ ЗЕД), залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю (код 8548 10 91 00 згідно з УКТ ЗЕД), та брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України.

Проїзд найманого працівника до місця роботи та/або з роботи до дому не пов’язано із виконання ним трудової функції та не підпадає під дію КЗпП, то у разі прийняття керівником підприємства рішення щодо виплати компенсації за проїзд працівнику сума такої компенсації буде оподатковуватися податком на доходи фізичних осіб на підставі пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України.

     Згідно з пп.«а» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України  до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо, зокрема, у вигляді харчування,безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених ПКУ для оподаткування прибутку підприємств.
     Однак, оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі одержаних у вигляді додаткового блага, виходячи з положень ПКУ, розглядається лише у разі їх одержання безпосередньо конкретним платником податку.
     Таким чином, вода, кава, чай, придбані за рахунок коштів роботодавця, що призначені для споживання в офісі будь-яким працівником та відвідувачем офісу, не може розглядатися як об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

     Відповідно до п. 164.3 ст. 164 розділу IV Податкового кодексу України  при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.
     Згідно із п. 164.4 ст. 164 ПКУ під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.
     Враховуючи вищевикладене, базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів, які отримані платником податку в іноземній валюті, є ці доходи, що перераховані у гривню за валютним курсом Національного банку України, який діяв на момент нарахування (отримання) таких доходів.

При вирішенні питання оподаткування податком на доходи фізичних осіб вартості навчання, сплаченого роботодавцем за звільненого найманого працівника, необхідно враховувати підставу припинення трудових відносин такого працівника з роботодавцем. У разі коли такі трудові відносини припиняються за ініціативою роботодавця (скорочення, тощо), сума, сплачена роботодавцем за навчання звільненого працівника, не включається до оподатковуваного доходу цього працівника.

У разі якщо стороною договору купівлі – продажу об’єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа – підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов’язана виконати всі визначені р.IV ПКУ функції податкового агента. При цьому податковий агент утримує податок за ставками, визначеними відповідно до п.173.1 або п.173.2 ст.173 ПКУ з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.