Об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб на загальній системі оподаткування  є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між виручкою у грошовій та негрошовій формі і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такого підприємця.

З 01.01.2017 року при визначенні об'єкта оподаткування до доходу не включаються суми акцизного податку з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

З 01.01.2017 р.  до витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, включаються не тільки суми ЄСВ у розмірах і порядку, встановлених законом, а також:

- суми податків, зборів, які пов'язані з проведенням господарської діяльності (крім ПДВ у платників податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно);

- платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності,

- одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов'язані з господарською діяльністю.

З 01.01.2017 року до складу витрат не включаються: - витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; - документально не підтверджені витрати; - витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

При цьому підприємці отримали право за власним бажанням включати до складу витрат амортизаційні відрахування за витратами на придбання основних засобів та нематеріальних активів та витратами на самостійне виготовлення основних засобів.

Разом з тим, не підлягають амортизації об'єкти житлової нерухомості та легкові і вантажні автомобілі.

Ремонт, реконструкція, модернізація та інші поліпшення основних засобів, а також ліквідація основних засобів (у частині залишкової вартості) не підлягають амортизації, а повністю включаються до складу витрат звітного періоду.

Розрахунок амортизації здійснюється із застосуванням прямолінійного методу, за яким річна сума амортизації визначається діленням первісної вартості об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів та нематеріальних активів.

Строк корисного використання визначається самостійно, але він не може бути меншим, ніж мінімально допустимий, визначений пп. 177.4.10 Податкового кодексу.

Зазначена норма передбачена ст. 177 Податкового  кодексу України, з урахуванням змін, внесених Законом України від 21.12.2016 №1797 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».