Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5-ти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. (в 2016 році - 1 033500 грн).

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою КМУ, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Кабінет Міністрів України постановою від 18.02.2016 р. № 66 затвердив Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів.

Середньоринкова вартість легкових автомобілів розміщується на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку.

Отже, якщо легковий автомобіль не досяг п’ятирічного віку та його середньоринкова вартість перевищує 1 033 500 грн., такий автомобіль є об’єктом оподаткування транспортним податком.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль.

Податковим кодексом не передбачено встановлення пільг та звільнення від сплати транспортного податку.

Тобто всі фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні власні легкові автомобілі, що відповідають об’єкту оподаткування, не звільняються від обов’язку сплати транспортного податку.

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється фіскальним органом за місцем реєстрації платника податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку фіскальним органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають фіскальному органу за місцем реєстрації об'єкта оподаткування декларацію, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Зазначена норма визначена ст.267  Податкового кодексу України.