Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПКУ камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО (система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій).
Предметом камеральної перевірки може бути, зокрема, своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) (підпункт 1 підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПКУ).
Згідно з пунктом 76.1 статті 76 ПКУ камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 ПКУ (пункт 76.2 статті 76 ПКУ).
Пунктом 76.3 статті 76 ПКУ визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ.
Камеральні перевірки з питань, визначених статтею 39 прим. 3 ПКУ, проводяться з урахуванням вимог статті 39 прим. 3 ПКУ (пункт 76.4 статті 76 ПКУ).
Поряд з цим відповідно до підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 ПКУ, якщо їх подання передбачено законом.
Пунктом 78.4 статті 78 ПКУ визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 ПКУ) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Тривалість перевірок, визначених у статті 78 ПКУ, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів, для фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому – восьмому пункту 82.2 статті 82 ПКУ, – 3 робочі дні, інших платників податків – 10 робочих днів (абзац перший пункту 82.2 статті 82 ПКУ).
Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 ПКУ, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів (абзац другий пункту 82.2 статті 82 ПКУ).
Відповідно до пункту 19 прим. 1.1 статті 19 прим. 1 ПКУ встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПКУ, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статті 19 прим. 3 ПКУ. Зокрема контролюючі органи виконують функцію щодо проведення відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (підпункт 19 прим. 1.1.1 пункту 19 прим. 1.1 статті 19 прим. 1 ПКУ).
Контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (підпункт 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПКУ).
Слід зазначити, що з 01.12.2023 відповідно до підпункту 69.35 прим. 1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ діє мораторій, зокрема, на:
проведення документальних перевірок платників єдиного податку І та ІІ груп – до 01 грудня 2024 року;
проведення документальних перевірок платників податків, податковою адресою яких є тимчасово окуповані території та території активних/можливих бойових дій (крім певних виключень, зокрема, щодо проведення документальних позапланових перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку можливих бойових дій є територія можливих бойових дій, що проводяться з підстав, визначених підпунктом 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 ПКУ (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням)).