Якщо зарахування та повернення коштів, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок фізичної особи-підприємця – платника єдиного податку, відбулося в одному звітному періоді (за умови наявності письмового пояснення надавача платіжних послуг про помилкове зарахування коштів), такі кошти не включаються до доходу такого платника єдиного податку.
У разі якщо повернення помилково зарахованих коштів на розрахунковий рахунок відбулося в наступному звітному періоді, то така фізична особа-підприємець – платник єдиного податку повинна врахувати їх у складі доходу. При цьому перерахунок доходу у звітному періоді, в якому відбулось їх повернення, здійснюється лише за умови наявності документів підтверджуючих помилкове зарахування коштів, зокрема, письмового пояснення надавача платіжних послуг про їх помилкове зарахування.
Відповідно до пункту 292.6 статті 292 ПКУ датою отримання доходу платника єдиного податку, зокрема, є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Пунктом 292.11 статті 292 ПКУ визначено суми коштів, які не включаються до складу доходу платника єдиного податку.
Суми коштів, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок фізичної особи-підприємця – платника єдиного податку, не віднесено до переліку коштів, які не включаються до складу доходу платників єдиного податку.
Згідно з пунктом 69 частини першої статті 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» помилкова платіжна операція – платіжна операція, внаслідок якої з вини надавача платіжних послуг здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі.
Неналежний отримувач – особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі (пункт 43 частини першої статті 1 Закону № 1591).
Частиною першою статті 10 Закону № 1591 визначено, що до надавачів платіжних послуг належать: банки, філії іноземних банків; платіжні установи (у тому числі малі платіжні установи); філії іноземних платіжних установ; установи електронних грошей; фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг; оператори поштового зв’язку; надавачі нефінансових платіжних послуг; Національний банк України; органи державної влади, органи місцевого самоврядування.