Згідно з частиною четвертою статті 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою-підприємцем.
Останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно (частина восьма статті 9 Закону № 2464).
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 6 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов’язані подавати звітність про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені ПКУ.
Фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, у складі якої формується додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску».
Згідно з приміткою 7 Додатка 1 до Декларації у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку у розділі 5 «Тип форми» додатка 1 проставляють позначку «після припинення», у розділі 6 – дату державної реєстрації припинення.
Разом тим, у разі подання Декларації за останній податковий (звітний) період (квартал, півріччя, три квартали), на який припадає дата державної реєстрації припинення, платник єдиного податку звільняється від обов’язку подання Декларації у строк, визначений для річного податкового (звітного періоду) (примітка 2 до Декларації).
Фізичні особи, щодо яких до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, подають Декларації востаннє за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року у строки, визначені підпунктами 49.18.2 та 49.18.8 пункту 49.18 статті 49 ПКУ, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або за податковий (звітний) період, на який припадає дата припинення підприємницької діяльності, до закінчення такого звітного періоду.
Враховуючи викладене, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають Додаток 1 з типом форми «після припинення» у складі Декларації у строк протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або за податковий (звітний) період, на який припадає дата припинення підприємницької діяльності, до закінчення такого звітного періоду, та протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої Декларації, сплачують єдиний внесок.