Відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПКУ вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку) пункт 54.3 статті 54 ПКУ, – тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з пунктом 123.2 статті 123 ПКУ діяння, передбачені пунктом 123.1 статті 123 ПКУ, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.
Діяння, передбачені пунктом 123.2 статті 123 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи (пункт 123.3 статті 123 ПКУ).
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункт 109.1 стаття 109 ПКУ).
Разом з тим, при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження – на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов’язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) нараховується пеня (підпункт 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПКУ).
Нарахування пені, передбаченої підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПКУ, закінчується в день настання строку погашення грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки. Така пеня нараховується в день закінчення її нарахування за весь період заниження податкового зобов’язання, починаючи з дня, визначеного підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПКУ, по день закінчення (підпункт 129.3.4 прим. 1 пункт 129.3 стаття 129 ПКУ).
Відповідно до пункту 129.4 статті 129 ПКУ на суми заниження податкового зобов’язання, визначеного підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПКУ, нараховується пеня за кожний календарний день заниження податкового зобов’язання, включаючи день настання строку погашення податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Статтею 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що неподання або несвоєчасне подання громадянами податкових декларацій про майновий стан і доходи, коли подання є обов’язковим, чи включення до податкових декларацій перекручених даних тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою статті 164 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.