Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», який є спеціальним законом. Встановлення вимог щодо проведення розрахункових операцій за готівку іншими законами, крім Податкового кодексу України, заборонено.
Відповідно до ст. 2 Закону № 265 розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Отже, у разі реалізації путівок, РРО необхідно використовувати на загальних підставах відповідно до вимог чинного законодавства.
Разом з тим, проведення розрахунків за реалізовані путівки виключно через банківські установи не вимагає обов’язкового застосування РРО.