Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів, необхідних для здійснення контролю за трансфертним ціноутворенням) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого Податковим кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Якщо документи пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження, прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менш 1095 днів (2555 днів – для контролю за трансфертним ціноутворенням) з дня подання податкової звітності.
Отже, документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, повинні зберігатися 3 роки.
Документи, необхідні для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням зберігаються 2555 днів.
Після закінчення строків зберігання документів суб’єкт господарювання, в установленому законодавством порядку, передає їх до архіву.
Якщо документи пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, то такі документи зберігаються до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менш як 1095 днів (2555 днів для контролю за трансфертним ціноутворенням) з дня подання податкової звітності.
Зазначена норма передбачена п. 44.1, п. 44.3 , п. 44.4 ст. 44 Податкового кодексу.