Відповідно до статті 30 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова пільга – це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 статті 30 ПКУ. Згідно з пунктом 30.8 цієї ж статті ПКУ контроль за правильністю надання та обліку податкових пільг здійснюють контролюючі органи.
При цьому суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг (далі – звіт), про що наголошується у пункті 2 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1233 (далі – Порядок № 1233).
Звіт подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду (пункт 3 Порядку № 1233).
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 № 1797 (набрав чинності з 01.01.2017) зокрема до пункту 46.1 статті 46 ПКУ внесено зміни, що прирівнюють звітність про суми податкових та митних пільг до податкових декларацій.
Отже, у разі неподання або несвоєчасного подання платниками податків звітів про пільги до них застосовуються штрафні санкції, передбачені пунктом 120.1 статті 120 ПКУ за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності, а саме: накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.