Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів (п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають в органи фіскальної служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – Декларація) на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої Декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій (п. 286.2 ст. 286 ПКУ).
Форма податкової Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 із змінами та передбачає заповнення коду органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної(их) ділянки(ок) за Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (далі – КОАТУУ).
Згідно з п. 287.4 ст. 287 ПКУ податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у Декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Якщо населені пункти, які входять до об’єднаної територіальної громади (далі – ОТГ) відносяться до різних контролюючих органів, податкова(і) декларація(ї) подається(ються) до контролюючого(их) органу(ів) до якого(их) відноситься(яться) земельна(і) ділянка(и) щодо кожного коду органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки за КОАТУУ.