Плата за землю – обов’язків платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).
Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (ст. 269 Кодексу).
Статтею 270 цього Кодексу визначено, що об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які побувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки, зокрема, для гаражного будівництва в межах норм, визначених Земельним кодексом (ст. 40 цього Кодексу).
Статтею 41 Земельного кодексу визначено, зокрема, що ГБК за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду в розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у межах повноважень або за результатами аукціону (ст. 116 Земельного кодексу).
Право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону № 1952 (ст. 126 цього Кодексу).
Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу).
Від сплати земельного податку з фізичних осіб звільняються, зокрема, ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону № 3551 (пп. 4 п. 1 ст. 281 Податкового кодексу).
Отже, якщо фізична особа має у власності земельну ділянку, яка надана для будівництва індивідуального гаража, і ця ділянка посвідчується свідоцтвом про право власності (державний акт на право власності), тільки в цьому випадку зазначені особи мають пільги щодо земельного податку відповідно до ст. 281 Податкового кодексу.
Статтею 282 цього Кодексу визначено перелік юридичних осіб – власників земельних ділянок та землекористувачів, які мають право на пільги щодо сплати земельного податку. Звільнення ГБК від сплати земельного податку не передбачено.
Таким чином, пільга, передбачена ст. 281 Податкового кодексу для власників земельних ділянок або землекористувачів – фізичних осіб, не розповсюджується на гаражні кооперативи – юридичних осіб, навіть якщо власники гаражів належать до пільгової категорії і звільняються від земельного податку, тобто ГБК має сплачувати податок на земельну ділянку на загальних підставах.