Дія Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ).
Платниками ЄСВ відповідно до п.4 частини першої ст.4 Закону №2464 є, зокрема, фізичні особи - підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування.
Платники ЄСВ зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ (п.1 частини другої ст.6 Закону №2464).
Базою нарахування ЄСВ для платників, зазначених у п.4 частини першої ст.4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) Закону №2464, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (абзац перший п.2 частини першої ст.7 Закону №2464).
З 2017 року, якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої цим Законом. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий п.2 частини першої ст. 7 Закону №2464).
У доповнення: відповідно до частини четвертої ст.4 Закону №2464 особи, зазначені у п.4 частини першої ст.4, звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.